Milan Kundera - Księga śmiechu i zapomnienia

Absolutność miłości jest właściwie pragnieniem absolutnej tożsamości: pragnieniem tego, by ukochana kobieta pływała tak samo wolno i żeby nie miała własnej przeszłości, którą mogłaby z przyjemnością wspominać. Ale gdy iluzja absolutnej tożsamości pryska (dziewczyna z sentymentem wspomina przeszłość, albo szybko pływa), miłość staje się nieustannym źródłem tego wielkiego cierpienia, które nazwaliśmy tu słowem litost.

Milan Kundera - Nieznośna lekkość bytu

Tomasz rozmyślał nad uwagą Teresy o jego przyjacielu Z. i stwierdzał, że w dziejach miłości jego życia nie brzmi żadne es muss sein!, ale raczej es konnte auch anders sein — mogło być również inaczej. Przed siedmiu laty w szpitalu w mieście Teresy zdarzył się przypadkiem skomplikowany wypadek choroby mózgu, w związku z którym wezwano na pilną konsultację ordynatora Tomasza. Ale ordynator przypadkiem miał właśnie atak ischiaszu, nie mógł się ruszać i w zastępstwie posłał do prowincjonalnego szpitala Tomasza. W mieście było pięć hoteli, ale Tomasz przypadkiem trafił właśnie do tego, w którym pracowała Teresa. Przypadkiem zostało mu trochę wolnego czasu do odjazdu pociągu i wszedł do restauracji. Teresa przypadkiem miała służbę i przypadkiem obsługiwała stolik Tomasza. Potrzebne było aż sześć przypadków, aby doprowadzić Tomasza do Teresy, jak gdyby jemu samemu nie chciało się do niej dojść.

Wrócił do Czech dla niej. Decyzja życiowej wagi opierała się o miłość tak przypadkową, że nie zaistniałaby ona w ogóle, gdyby jego szef nie zachorował przed siedmiu laty na ischiasz. I ta kobieta, to ucieleśnienie absolutnego przypadku leży teraz obok niego i głęboko oddycha przez sen.

Гэта неверагодна, які шмат мудрасьці можна зьмясьціць у адной кнізе.



Моўная цікавостка

Вярнуўся з канцэрту Lao Che i Тартак у рамках фэстывалю Ўкраінская вясна. Lao Che выканалі па адной песьні па-ўкраінску і па-расейску. Цікава, што ўкраіншчыны вакаліста слухалася даволі прыемна, а калі засьпаваў на расейскай то я нават мовы не пазнаў, толькі сяброўка ўсьведаміла.

Пра тое як Ґрабаж сьпявае Трі чэрэпахі нават нічога не напішу :))

Вялікі брат

Заглянуў у µTorrent на карту Connections, дзе ёсьць адрасы IP карыстальнікаў, што ад мяне пампуюць. Узяў пад лупу першы IP і пасьля 5 хвілінаў ведаў, як чувак называецца, дзе навучаецца, фота тожа знайшоў.

У інтэрнэце ёсьць УСЁ.

Пачынаю баяцца...

Прыгожы пасажыра Польскіх Чыгунак

Калі жывеш ня ў сваім родным горадзе, вядома, час ад часу трэба паехаць дамоў, пагасьцяваць у сям'і, паесьці cупу бабусі, нажрацца выпіць піва зь сябрамі, ігд, ігд. Калі жывеш менш за 200км ад роднага гораду, можна езьдзіць нават штомесяц. А калі між гарадамі езьдзяць 23 пары цягнікоў на суткі, выбар сродка транспарту відавочны.

Polskie Koleje Państwowe (Польская Дзяржаўная Чыгунка) - пакуль яшчэ амаль манапаліст. Праўда, паміж Уроцлавам і Познаньню можна карыстацца паслугамі PKP Intercity або PKP Przewozy Regionalne, але гэта выбар як, выбачаюся, між сракай і гаўном.

Я вырашыў узяць у Познань ровар, каб карыстацца сьвежым паветрам (і зэканоміць на трамваях :) На шчасьце - перавезьці ровар цягніком - не праблема. Праблема ўзьнікла дзе індзей.

Станцыя Wrocław Główny, 4.30 раніцы, падыходжу да адзінай адкрытай касы
Мацек: Добры дзень, квіток на ровар у Познань калі ласка.
Касірка: С вас 27 злотых.
М: Я прасіў квіток на РОВАР.
К: И вот вам БИЛЕТ НА ВЕЛОСИПЕД.
М: Квіток на ровар, незалежна ад адлегласьці каштуе 4,50 зл.
К: [гладзіць тупа і раптам сьвятло зразуменьня ахапляе яе твар] Вы хотели билет ТОЛЬКО на велосипед?
М: ТАК!
Плячу, бяру квіток, здачу і адыходжу. Гляджу на тое, што трымаю, а там піша BILET DLA PSA. 4,00zł.

Блядзь!!!

Вяртаюся, паказую касірцы квіток і пытаюся
М: Вы ўпэўнены, што гэта на ровар?
К: Да.
М: Квіток на ровар на 50 грошы даражэйшы.
Касірка ўзяла, скасавала яго, дала мне новы - правільны - я даплаціў 50гр і пайшоў фпізду на пэрон...

Collapse )